Головна | Реєстрація | Вхід | RSS | Четвер, 28.03.2024, 22:20 |
School Days | |
Вітаю Вас Гість |
|
Вживання м'якого знакаТема . Правила вживання м’якого знака. Мета: повторити і систематизувати знання про правила
вживання м’якого знака; вдосконалювати правописні вміння учнів, розвивати усне
і писемне мовлення, мислення дітей; виховувати життєву необхідність подальшого вдосконалення
і розширення знань з української граматики, з питань історії та культури
рідного краю, свідомого ставлення до знань з лінгвокраєзнавства. Обладнання: схема-опора «Правила вживання м’якого знака»,
дидактичні матеріали до уроку,, ТЗН, касета з музичними матеріалами. Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань. ХІД УРОКУ І. Перевірка домашнього завдання. На попередніх уроках ми працювали над узагальненням і
систематизацією знань з рідної мови. Ваше домашнє завдання містило елементи пошукового
характеру, оскільки слід було виписати з фольклорних та художніх творів ті
рядки, в яких зустрічаються вивчені раніше орфограми, але ще однією умовою було
те, що в них має згадуватися Донбас. (Учні зачитують виписані тексти). Фронтальне опитування. — Про що ми дізнаємося з цих рядків? Чим займалися наші
предки? — З якими орфограмами ви зустрілися у виписаних реченнях? — А чи знаєте ви, звідки походить знайома з дитинства
назва нашого міста? (Можливі версії: від імені першопоселенця Донбасу, від природних умов місцевості —
розкинувся на пагорбі, оточений степами).. Чим позначається м’якість приголосних на письмі? Наведіть
приклади з домашнього завдання. II. Повідомлення теми і мети уроку. Учитель повідомляє тему уроку. Сьогодні на уроці ми повторимо і систематизуємо матеріал
про правила вживання м’якого знака, вдосконалюватимемо писемну грамотність,
адже справді висока культура мовлення кожної людини вимірюється не лише вмінням
гарно говорити, а й досконалим знанням граматичних норм літературної мови,
вмінням правильно, чітко викласти свої думки на папері, розвиватимемо усне і
писемне мовлення, поглибимо знання про рідний край. Відповідно до культурологічної змістової лінії епіграфом
уроку стануть слова нашого земляка, тонкого знавця української мови Дмитра
Білоуса: У назвах міст і сіл слова, В яких щось рідне, таємниче, В них голос предків ожива Й сьогодні в рідний край нас кличе. Воістину пророчими є також слова видатного українського
філософа Григорія Сковороди: «Пізнай свій край, себе, свій рід — і ти побачиш
свій шлях у житті», які не зайвим буде взяти на озброєння кожному із нас. III. Робота над матеріалом, що узагальнюється. 1. Слово вчителя. Багато різних власних назв оточує нас довкіл, серед яких
унікальним явищем є назви кожного міста чи села. На уроці ми будемо
неодноразово звертатися до топонімів нашого краю, а що це таке — ви дізнаєтесь
самі, прочитавши запропонований вам текст (аркуші з текстом лежать на кожній
парті). 2. Спостереження над мовним матеріалом. Топоніми — це власні назви будь-якого об’єкта (вулиці,
лісу, гори, міста, річки тощо). Розділ ономастики, що вивчає походження,
значення і функціонування топонімів, називається топонімікою. Топоніми мають велике пізнавальне значення. На карті
України географічні назви з’явилися не водночас, їх поява і розвиток пов’язані
із загальною історією народу, його культурою, релігією, рівнем суспільних
відносин. Потреба в топонімах як своєрідному первинному орієнтирі виникла
досить давно і губиться в надрах історії (3 енциклопедії). 3. Словникова робота. Чиє в цьому тексті незнайомі для вас слова? Назвіть їх. Ономастика — розділ науки про мову, який вивчає власні
назви. Як ви зрозуміли: що таке топонім? 4. Усне тестування. 1. До якого стилю мовлення належить аналізований текст? а) розмовного; б) художнъого; в) публіцистичного; г) паукового. 2. Визначити сферу використання стилю мовлення, до якого
належить текст: а) суспілъне життя; б) наука; в) художня література; г) преса. 3. Це уривок (текст) із: а) оповідання; б) науковог книги; в) газети; г) протоколу. 4. До якого різновиду мовлення належить текст? а) діалогічного; б) монологічного; в) полілогічного, г) комбінованого. 5. До якого типу мовлення належить текст? а) розповідь; б) роздум; в) опис; г) комбінований. 5. Самостійна робота. Випишіть із тексту слова з м’яким знаком, поясніть
правила його вживання. 6. Робота на дошці. Завдання 1-у учневі: визначити граматичну основу 2
речения, накреслити схему, пояснити вживання розділових знаків. Завдання 2-у учневі: затранскрибувати слово губиться. Запитання до учня: • Яке мовне явище спостерігаємо в слові «губиться»? • Як у фонетичному записі передається м’якість
приголосного? 7. Творча робота. Складіть усну розповідь у науковому стилі на тему: «Для
чого ми вивчаємо правила написания м’якого знака?», користуючись схемою-опорою
«Правила вживання м’якого знака»: «Правила вживання м’якого знака»: пишешься завжди: у суфіксах -зък-, -сък-, -цък-, -енък, -есенък-,
-ісіньк-, у дієсловах на -тъ, -тъся не пишемо: після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, дж та р (окрім Горький) и перед ж, ч, ш, дж та сък, ств (але доньчин, женьшень) лц, лч, що походять з лк. ІV. Удосконалення вмінь і навичок з теми. 1. Репродуктивно-творча вправа. Записати (в алфавітному порядку) 7-10 місцевих топонімів,
у яких м’якість приголосних передається за допомогою м’якого знака. Пояснити
етимологію трьох із них. 2. Робота на дошці. Виконати морфемний і словотворчий розбори, вказати на
спосіб творення топоніма Воздвиженське. 3. Поетична хвилинка. Поетичну версію виникнення назв сіл, їх походження
пропонує поет Микола Петрович Гурець у поезії «Села навкруг веселкові»: Села навкруг веселкові, Назви гучні, вибирай: Їдуть мисливці на злови, Слоут назвали цей край. Бач: в золотисті обнови Вдягся березовий гай, Поряд Береза казкова — Здавна співучий цей край. Онде Хотминівку видно — Жив тут розбійник один, Знай: з того часу в народі Кажуть: хоч їдь, хоч минай. Чернєво, Есмань, Сваркове — Барви дзвінкі, хоч співай, Значення кожного слова В назвах оцих відгадай. (Аркуші з текстом поезії — на кожній парті). Завдання: 1. Визначте тему й основну думку поезії. 2. Поясніть уживання великої літери у власних
географічних назвах. 3. Дослідіть походження топонімів Слоут, Береза,
Хотминівка, користуючись рядками з поезії і власним життєвим досвідом. 4. Поясніть орфограми в словах їдуть, бачиш, кажуть, хоч,
Есмань. 4. Творча робота. Уявіть, що вам надіслали листа із-за кордону і
запропонували листуватися. Складіть лист-відповідь і розкажіть про своє місто,
історію походження окремих цікавих назв вулиць, річок, озер рідного міста. Хай
стимулом вашої думки стане відомий музичний твір, зміна ритмів якого нагадує
про сходинки у розвитку історії нашого краю: розквіт, забуття і знову —
відродження (звучить вальс із кінофільму «Мій ласкавий і ніжний звір»). V. Підсумок уроку. — Що нового ви дізналися на уроці про рідний край? — Як епіграф розкриває тему уроку? — Над якою правописною темою ви працювали на уроці? Оцінювання роботи учнів на уроці. VI. Домашнє завдання: за темою «Правила вживання м’якого
знака» скласти контрольний запитальник (для взаємоопитування); написати
твір-мініатюру про топоніми рідного краю. |
|
Copyright MyCorp © 2024 |
Безкоштовний хостинг uCoz |