Головна | Реєстрація | Вхід | RSSВівторок, 19.03.2024, 06:51

School Days


Меню сайту
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Уривки з творчої роботи лауреата обласного етапу конкурсу учнівської творчості 2009 року Харламової

    Чим довше живу на світі, чим дорослішою стаю, тим більшого змісту набувають для мене давно відомі істини. Щоранку, їдучи в маршрутці до школи, мимоволі слухаю радіо. Програма з назвою «Хронограф» починається й закінчується словами Пітера Лоуренса: «Історія змушена повторюватися, тому що її ніхто не слухає». У кабінеті історії рідної школи за звичкою читаю вислів: « Без минулого немає майбутнього». Я хочу прислухатися до історії своєї країни, хочу знати минуле свого народу й пишатися ним, пам’ятати імена народних героїв. 
Рік тому з великою увагою слідкувала за телевізійним проектом «Великі українці», дивилася фільми про претендентів на звання «Кумиру нації», навіть брала участь у голосуванні. У десятку великих увійшли філософ, лікар-хірург, футбольний тренер,кілька письменників та політиків різних періодів історії України. За звання великого українця волею моїх сучасників змагалися Микола Амосов, Степан Бандера, Валерій Лобановський, Григорій Сковорода, Леся Українка, Іван Франко,В’ячеслав Чорновіл, Ярослав Мудрий, Тарас Шевченко та Богдан Хмельницький. У цьому переліку для себе я обрала двох історичних діячів, внесок яких у розвиток України вважаю неперевершеним. Це Тарас Шевченко та Богдан Хмельницький. Мене вразило те, як доля знову звела, знову поставила поряд двох великих державоборців,політика та поета, без яких, справді, не можна уявити України, її історії та культури. Не уявляю української літератури без Шевченка, без його «Кобзаря» занепала б, перестала існувати наша нація, знесилена й збезчещена загарбниками. Не уявляю української історії без Хмельницького, великого гетьмана, визволителя з-під польського ярма, без його таланту державного діяча, полководця, дипломата. 
У часі їх відділяють півтора століття, але з усіх гетьманів образ Б.Хмельницького у творах Шевченка зустрічається найчастіше. У поглядах на долю України їх розділяє гріх Переяславської угоди, але саме Хмельницький є для поета символом тієї України,вільної, суверенної, козацької, сильної, якої він найбільше прагнув. Тому гостра критика Шевченка вдаряє постать, яку він дуже любить, до якої має великий жаль. 

Напевно, вперше ім’я Хмельницького Тарас мав почути ще в дитинстві. Його рідна Звенигородщина – споконвічний козацький край. Тут вирували поти польські повстання кінця 16 – початку 17 століття, гайдамацька вольниця, визвольна війна Хмельницького. У 19 столітті усі ці події ще добре зберігалися в пам’яті народу – у спогадах, переказах, піснях, думах. Допитливий, мрійливий хлопчик годинами міг слухати розповіді діда про минуле – козаччину, гайдамаччину, яку той ще сам застав малим, слухати народні пісні про історичних героїв. Дивлюся на відому картину В. Касіяна «Малий Тарас слухає кобзаря» і думаю, яку ж саме пісню міг слухати хлопчик. Може, таку?...

   *   *  *
  Свічку поставлю, свічку поставлю

  Не перед образом, перед тобою.

  І хоч у мріях народ свій заставлю

 Стати навколішки поряд зі мною

І помолитись за тебе, Кобзарю,

       Щиро,- хоч раз би! - як перед Богом,

  ( Все ж українці ми, а не хазари).

          Чом же та свічка горить так недовго?!

   Мов не живу, а лиш мріями бавлю

Долю свою, і вмираю без бою...

   Свічку поставлю, свічку поставлю

   Не перед образом, перед тобою.

                                        

                                                        Учениця ЗШ № 3 Фетісова Юлія

Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту


Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Пошук

Copyright MyCorp © 2024
Безкоштовний хостинг uCoz