Тема . Правила вживання м’якого знака.

 

 

Мета: повторити і систематизувати знання про правила вживання м’якого знака; вдосконалювати правописні вміння учнів, розвивати усне і писемне мовлення, мислення дітей; виховувати життєву необхідність подальшого вдосконалення і розширення знань з української граматики, з питань історії та культури рідного краю, свідомого ставлення до знань з лінгвокраєзнавства.

 

Обладнання: схема-опора «Правила вживання м’якого знака», дидактичні матеріали до уроку,, ТЗН, касета з музичними матеріалами.

 

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

 

ХІД УРОКУ І. Перевірка домашнього завдання.

 

На попередніх уроках ми працювали над узагальненням і систематизацією знань з рідної мови. Ваше домашнє завдання містило елементи пошукового характеру, оскільки слід було виписати з фольклорних та художніх творів ті рядки, в яких зустрічаються вивчені раніше орфограми, але ще однією умовою було те, що в них має згадуватися Донбас.

 

(Учні зачитують виписані тексти).

 

Фронтальне опитування.

 

— Про що ми дізнаємося з цих рядків? Чим займалися наші предки?

 

— З якими орфограмами ви зустрілися у виписаних реченнях?

 

— А чи знаєте ви, звідки походить знайома з дитинства назва нашого міста?

 

(Можливі версії: від імені першопоселенця  Донбасу, від природних умов місцевості — розкинувся на пагорбі, оточений степами)..

 

Чим позначається м’якість приголосних на письмі? Наведіть приклади з домашнього завдання.

 

II. Повідомлення теми і мети уроку.

 

Учитель повідомляє тему уроку.

 

Сьогодні на уроці ми повторимо і систематизуємо матеріал про правила вживання м’якого знака, вдосконалюватимемо писемну грамотність, адже справді висока культура мовлення кожної людини вимірюється не лише вмінням гарно говорити, а й досконалим знанням граматичних норм літературної мови, вмінням правильно, чітко викласти свої думки на папері, розвиватимемо усне і писемне мовлення, поглибимо знання про рідний край.

 

Відповідно до культурологічної змістової лінії епіграфом уроку стануть слова нашого земляка, тонкого знавця української мови Дмитра Білоуса:

 

У назвах міст і сіл слова,

 

В яких щось рідне, таємниче,

 

В них голос предків ожива

 

Й сьогодні в рідний край нас кличе.

 

Воістину пророчими є також слова видатного українського філософа Григорія Сковороди: «Пізнай свій край, себе, свій рід — і ти побачиш свій шлях у житті», які не зайвим буде взяти на озброєння кожному із нас.

 

III. Робота над матеріалом, що узагальнюється.

 

1. Слово вчителя.

 

Багато різних власних назв оточує нас довкіл, серед яких унікальним явищем є назви кожного міста чи села. На уроці ми будемо неодноразово звертатися до топонімів нашого краю, а що це таке — ви дізнаєтесь самі, прочитавши запропонований вам текст (аркуші з текстом лежать на кожній парті).

 

2. Спостереження над мовним матеріалом.

 

Топоніми — це власні назви будь-якого об’єкта (вулиці, лісу, гори, міста, річки тощо). Розділ ономастики, що вивчає походження, значення і функціонування топонімів, називається топонімікою.

 

Топоніми мають велике пізнавальне значення. На карті України географічні назви з’явилися не водночас, їх поява і розвиток пов’язані із загальною історією народу, його культурою, релігією, рівнем суспільних відносин. Потреба в топонімах як своєрідному первинному орієнтирі виникла досить давно і губиться в надрах історії (3 енциклопедії).

 

3. Словникова робота.

 

Чиє в цьому тексті незнайомі для вас слова? Назвіть їх.

 

Ономастика — розділ науки про мову, який вивчає власні назви.

 

Як ви зрозуміли: що таке топонім?

 

4. Усне тестування.

 

1. До якого стилю мовлення належить аналізований текст?

 

а) розмовного;

 

б) художнъого;

 

в) публіцистичного;

 

г) паукового.

 

2. Визначити сферу використання стилю мовлення, до якого належить текст:

 

а) суспілъне життя;

 

б) наука;

 

в) художня література;

 

г) преса.

 

3. Це уривок (текст) із:

 

а) оповідання;

 

б) науковог книги;

 

в) газети;

 

г) протоколу.

 

4. До якого різновиду мовлення належить текст?

 

а) діалогічного;

 

б) монологічного;

 

в) полілогічного,

 

г) комбінованого.

 

5. До якого типу мовлення належить текст?

 

а) розповідь;

 

б) роздум;

 

в) опис;

 

г) комбінований.

 

5. Самостійна робота.

 

Випишіть із тексту слова з м’яким знаком, поясніть правила його вживання.

 

6. Робота на дошці.

 

Завдання 1-у учневі: визначити граматичну основу 2 речения, накреслити схему, пояснити вживання розділових знаків.

 

Завдання 2-у учневі: затранскрибувати слово губиться.

 

Запитання до учня:

 

• Яке мовне явище спостерігаємо в слові «губиться»?

 

• Як у фонетичному записі передається м’якість приголосного?

 

7. Творча робота.

 

Складіть усну розповідь у науковому стилі на тему: «Для чого ми вивчаємо правила написания м’якого знака?», користуючись схемою-опорою «Правила вживання м’якого знака»:

 

«Правила вживання м’якого знака»:

 

пишешься завжди:

 

у суфіксах -зък-, -сък-, -цък-, -енък, -есенък-, -ісіньк-,

 

у дієсловах на -тъ, -тъся

 

не пишемо:

 

після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, дж та р (окрім Горький)

 

и перед ж, ч, ш, дж та сък, ств

 

(але доньчин, женьшень) лц, лч, що походять з лк.

 

ІV. Удосконалення вмінь і навичок з теми.

 

1. Репродуктивно-творча вправа.

 

Записати (в алфавітному порядку) 7-10 місцевих топонімів, у яких м’якість приголосних передається за допомогою м’якого знака. Пояснити етимологію трьох із них.

 

2. Робота на дошці.

 

Виконати морфемний і словотворчий розбори, вказати на спосіб творення топоніма Воздвиженське.

 

3. Поетична хвилинка.

 

Поетичну версію виникнення назв сіл, їх походження пропонує поет Микола Петрович Гурець у поезії «Села навкруг веселкові»:

 

Села навкруг веселкові,

 

Назви гучні, вибирай:

 

Їдуть мисливці на злови,

 

Слоут назвали цей край.

 

Бач: в золотисті обнови

 

Вдягся березовий гай,

 

Поряд Береза казкова —

 

Здавна співучий цей край.

 

Онде Хотминівку видно —

 

Жив тут розбійник один,

 

Знай: з того часу в народі

 

Кажуть: хоч їдь, хоч минай.

 

Чернєво, Есмань, Сваркове —

 

Барви дзвінкі, хоч співай,

 

Значення кожного слова

 

В назвах оцих відгадай.

 

(Аркуші з текстом поезії — на кожній парті).

 

Завдання:

 

1. Визначте тему й основну думку поезії.

 

2. Поясніть уживання великої літери у власних географічних назвах.

 

3. Дослідіть походження топонімів Слоут, Береза, Хотминівка, користуючись рядками з поезії і власним життєвим досвідом.

 

4. Поясніть орфограми в словах їдуть, бачиш, кажуть, хоч, Есмань.

 

4. Творча робота.

 

Уявіть, що вам надіслали листа із-за кордону і запропонували листуватися. Складіть лист-відповідь і розкажіть про своє місто, історію походження окремих цікавих назв вулиць, річок, озер рідного міста. Хай стимулом вашої думки стане відомий музичний твір, зміна ритмів якого нагадує про сходинки у розвитку історії нашого краю: розквіт, забуття і знову — відродження (звучить вальс із кінофільму «Мій ласкавий і ніжний звір»).

 

V. Підсумок уроку.

 

— Що нового ви дізналися на уроці про рідний край?

 

— Як епіграф розкриває тему уроку?

 

— Над якою правописною темою ви працювали на уроці?

 

Оцінювання роботи учнів на уроці.

 

VI. Домашнє завдання: за темою «Правила вживання м’якого знака» скласти контрольний запитальник (для взаємоопитування); написати твір-мініатюру про топоніми рідного краю.